між іншим

1) перестановка; заміна (одного іншим)

2) (взаємний) обмін

3) (послідовне) чергування; зміна

1) заміняти (одне одним); переставляти

2) обміняти; поміняти (одне на інше)

3) обмінюватися; мінятися

4) чергувати, змінювати

5) чергуватися, змінюватися

* * *

1) заміна ( одного іншим)

2) обмін ( думками)

3) перехрещення доріг

1) заміняти ( одне іншим); переставляти

2) міняти ( одне на інше); обмінюватися

3) чергувати, змінювати; чергуватися, змінюватися

1. adj

протилежний; інший

2. adv

1) інакше, по-іншому, іншим способом

2) бо, інакше

* * *

1) інакше, іншим способом, іншим чином; по-іншому

2) в інших відношеннях

3) або ж, у противному разі

АНТРОПОЛОГІЯ ( від грецьк. ανδρωποζ - людина; λόγοζ - поняття) - наука про походження людини, утворення людських ареальних груп (рас), про типи й варіації фізичної будови людини. А. обіймає, окрім природної історії людини, також етнографію та археологію. "Філософський словник" Лаланда дає визначення А. як однієї з галузей природничих наук, яка вивчає людський вид загалом, в його особливостях та зв'язках з усім іншим у природі. Леві-Cmpoc обстоює тезу про те, що зачинателем антропології є Руссо, який передбачив і заснував цю науку на століття раніше її офіційного визнання. У "Роздумах щодо походження нерівності" Руссо зазначає, що "світ населений народами, про котрих ми знаємо лише імена, а попри те, зважуємося розмірковувати про людство". Згадану працю можна вважати першим науковим дослідженням із загальної А., позаяк тут поставлено проблему взаємовідносин між природою та цивілізацією. За Клакхоном, основні тенденції антропологічної думки зосереджено на питаннях: якою була історія людства - і біологічна й культурна? Чи існують загальні принципи або "закони", що управляють цією еволюцією? Якими є природні зв'язки, якщо такі існують, між фізичними типами, мовою й звичаями людей у минулому та сьогодні? Наскільки пластичною є людина? До якої міри вона може підлягати впливові виховання або природних умов? Чому певні особистісні типи більш притаманні одним суспільствам, аніж іншим? ("Дзеркало для людини. Вступ до антропології"). З наведеного переліку зрозуміло, що антропологічна думка обіймає як низку спеціально-наукових питань, так і філософських уявлень про людину (див. антропологія філософська). Ще 1596 р. протестантським гуманістом Гасманном видано кн. під назвою "Антропологія", де остання постає як наука про подвійну духовно-тілесну природу людини. Загалом же людинознавство од перших своїх кроків зіткнулося з надзвичайною полівалентністю свого об'єкта. І донині існує загроза редукціонізму, перебільшення значущості одних ознак людського на шкоду іншим. (Типовий вияв крайнощів у тлумаченні людини: недоврахування біологічних факторів її розвитку або навпаки - факторів соціуму, культури та довкілля.) Як самостійна наукова галузь А. складається з серед. XIX ст.: 1850 р. у Гамбурзі засновано музей етнології; археологічний та етнологічний музей Пібоді в Гарварді засновано 1866 р.; Королівський антропологічний інститут - у 1879 р.; Бюро американської етнології - у 1879 р.; Тейлор почав викладати А. в Оксфорді 1884 р. Розвиток укр. А. започатковано Міклухою-Маклаєм. З 1871 р. він здійснює антропологічне вивчення корінного населення Пд.-Сх. Азії, Австралії, о-вів Тихого океану. Обстоював ідеї видової єдності й взаємної спорідненості рас людини, спільності здібностей архаїчних і сучасних народів. Вивчення укр. народу, як окремої, неповторної антропологічної та етнографічної цілості здійснив з початку 1870-х рр. Вовк. Змушений після Емського указу залишити Україну, він засвоює антропологічні здобутки європейських учених, студіює в "Антропологічній школі" та інших наукових закладах Парижа, стає тут членом Археологічного та Історичного тов-в та Тов-ва народних переказів. Був редактором ж. "Антропологія" (паризьке видання франц. мовою) та "Матеріалів до українсько-руської етнології", що виходив у Львові за ініціативою Франка. Підсумкову працю вченого "Студії з української етнографії та антропології" вперше видано у Празі 1928 р.

1) випадок, інцидент, пригода; право, пов'язане з іншим правом; обов'язок ( або привілей), пов'язаний з іншим правом; побічна обставина; обов'язок, пов'язаний з перебуванням на посаді

2) випадковий; властивий, характерний

•

- incident is over

1. adj

1) другий, інший; ще один

2) подібний; інший такий же; ще один схожий

3) відмінний, несхожий, інакший

4) новий, другий

2. pron indef.

1) ще один, інший; подібний

2) другий, інший

* * *

1) інший, ще ( один); подібний; інший (такий же, як); ще один схожий

2) інший; відмінний, несхожий; інший, новий

1) інший; ще один; ще один, подібний

2) інший, відмінний; інший ( в протиставленні до one)

1. adj

вчасний, підхожий; доречний

2. adv

1) до речі, між іншим

2) відносно, з приводу, щодо

* * *

1) до речі, між іншим

2) що стосується, відносно, вертаючись до ( обговорюваного питання)

3) у гpaм.; знaч.; пpикм. своєчасний, доречний, який відповідає ( суті справи)

1. n

слово (склад), співзвучне (співзвучний) з іншим словом (складом)

2. adj

співзвучний

* * *

1. n заст.

населений пункт; село; місто

2. adv

1) мимо, повз

2) поблизу, поруч

3) осторонь

4) амер., розм.

5) крім того

3. prep

1) у просторовому значенні вказує на:

а) близькість — коло, біля, при; поруч, уздовж

б) проходження повз певне місце або предмет — повз, мимо, через

2) у часовому значенні вказує на наближення до певного строку, моменту тощо — до, на

3) вказує на автора або дійову особу; передається орудним або родовим відмінком

4) вказує на засіб пересування; передається орудним відмінком, а також словами на, через, за допомогою, по

5) вказує на міри ваги, довжини тощо — на, в, у; передається також орудним відмінком

6) вказує на причину, джерело — через, від, з, за допомогою, шляхом

7) вказує на відповідність, погодженість — згідно з, відповідно до, по, за, з

8) вказує на співвідношення між порівнюваними величинами — на

9) вказує на характер дії — по, за, відповідно

10) у словосполученнях

* * *

1) який лежить осторонь

2) другорядний, необов'язковий

1) мимо

2) близько, поруч

3) убік

4) надає дієсловам to put, to set, to lay значення відкладати

5) aмep. усередину, у дім

6) заст. крім того

7) у сполученнях

1) у просторовому значенні вказує на місцезнаходження поблизу чого-небудь біля, поруч, при, на рух повз або уздовж предмета мимо; уздовж рух, проходження через який-небудь пункт через

2) у часовому значенні вказує на наближення до якого-небудь строку або обмеження яким-небудь строком до, на, під ( кінець)

3) указує на діяча ( часто після дієслова в пасиві); за відсутності дієслова передається орудн. відмінком, a; тж.; poд. відмінком засіб, знаряддя за допомогою; передається тж. орудн. відмінком

4) указує на спосіб пересування, пересилання е т. п. по, на; передається тж. орудн. відмінком

5) указує на особу, в інтересах або на користь якої відбувається дія стосовно

6) указує на відповідність чому-небудь або співвіднесеність із чим-небудь по, з, за, під

7) указує на міри ваги, довжини, об'єму, за якими здійснюється продаж на, по; передається тж. орудн. відмінком

8) указує на причини, джерело від, з, по

9) указує на кількісне співвідношення на

10) в адресах, назвах населених пунктів з

11) указує на відхилення стрілки компаса або рух на північ, південь мop. з диферентом

12)

13) один, без сторонньої допомоги

1) щось другорядне (підсобне, незначне)

2) боксер, вільний від участі в змаганні

3) гра одного гравця проти двох (теніс)

4) спорт. пустий номер під час жеребкування (день без гри)

* * *

1) що-небудь другорядне, підсобне, маловажне

2) боксер, вільний від участі в даному змаганні

3) гра одного гравця проти двох ( теніс)

4) cпopт. пустий номер при жеребкування ( день без гри)

5)

1) зразково

2) для науки іншим; для прикладу

* * *

1) на науку іншим; як приклад, як взірець

2) зразково

v юр.

1) видавати іноземній державі особу, яка порушила закони цієї держави

2) амер. передавати арештованого іншому штату

3) домогтися видачі злочинця іноземною державою (амер. іншим штатом)

* * *

v; юр.

1) видавати іноземній державі особу, що порушила закони цієї держави; aмep.; тж. передавати арештованого іншому штату

2) домогтися екстрадиції, видачі злочинця іноземною державою, aмep.; тж. іншим штатом

1) випадково

2) між іншим; у зв'язку з цим; в цьому разі

* * *

1) випадково

2) між іншим; до речі; у зв'язку з цим

заволодівати розмовою і не давати говорити іншим

* * *

1) звичка заволодівати розмовою і не давати говорити іншим

2) заст. монолог

* * *

1) звичка заволодівати розмовою е не давати говорити іншим

2) icт. монолог

відмова від поширення ядерної зброї; зобов'язання не передавати ядерну зброю іншим державам; нерозповсюдження ядерної зброї

* * *